Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці icon

Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці



НазваниеЗавдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці
Дата конвертации03.11.2013
Размер243.76 Kb.
ТипДокументы
источник

Самостійна робота № 4

Фізико-хімічні основи адсорбційної терапії: гемосорбція, плазмосорбція, лімфосорбція, ентеросорбція, аплікаційна терапія

Фізико-хімічні основи адсорбційної терапії (гемосорбція, плазмосорбція, лімфосорбція, ентеросорбція, аплікаційна терапія). Імуносорбенти. Йонообмінники природні та синтетичні. Роль адсорбції та йонного обміну в процесах життєдіяльності рослинних і тваринних організмів.


  • Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці.



________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Адсорбція – _________________________________________________

_________________________________________________________________

Сорбція – ___________________________________________________

_________________________________________________________________

Активоване вугілля – _________________________________________

Адсорбат – __________________________________________________

_________________________________________________________________

Адсорбтив – _________________________________________________

_________________________________________________________________

Десорбція – __________________________________________________

_________________________________________________________________

Фізична адсорбція – _________________________________________

_________________________________________________________________

Хімічна адсорбція – __________________________________________

_________________________________________________________________

Ентеросорбенти – ____________________________________________

________________________________________________________________

Іммобілізовані препарати – ____________________________________

__________________________________________________________________

Гемосорбція – _______________________________________________

_________________________________________________________________

Лімфосорбція – ______________________________________________

_________________________________________________________________________

Самостійна робота № 5

Хроматографія та її застосування в біології та медицині

Хроматографія. Класифікація хроматографічних методів аналізу за ознакою агрегатного стану фаз, техніки виконання та механізму розподілу.

Адсорбційна, йонообмінна та розподільна хроматографія. Застосування хроматографії в біології та медицині.

Опрацюйте с. 240-258 підручника «Медична хімія» В.П. Музиченко , Д.Д.Луцевич, Л.П.Яворська

Запишіть визначення вказаних нижче термінів, понять.

Йонна адсорбція –____________________________________________

_________________________________________________________________

Правило Панета - Фаянса – ___________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Іонообмінна адсорбція – ______________________________________

_________________________________________________________________

Іоніти – _____________________________________________________

________________________________________________________________

Катіоніти –__________________________________________________

_________________________________________________________________

Аніоніти –___________________________________________________

_________________________________________________________________

Хроматографія – ____________________________________________

_________________________________________________________________

Поверхнево – активні речовини - ______________________________

_________________________________________________________________

Поверхнево – неактивні речовини – _____________________________

___________________________________________________________________

Поверхнево – індиферентні речовини – __________________________

_________________________________________________________________

Історічна довідка…

Цвєт Михайло Семенович(1872-1919). Біохімік, ботанік і фізіолог. Працював у ботанічній лабораторії Петербурзької АН, а також у Варшавському політехнічному інституті і Тартуському університеті. Праці присвячені вивченню пігментів рослин і розробці методів їх дослідження.

Особливе значення має запропонований ним метод хроматографічного аналізу, що знайшов широке застосування в різних галузях науки.

^ Прочитайте текст, складіть план, запропонуйте назву.

Адсорбцією називають самодовільну зміну концентрацій компонента в поверхневому шарі в порівнянні з об’ємною фазою, віднесену до одиниці площі поверхні ( на латині sоrbео означає «поглинаю», а аd означає « на». ) Звичайно адсорбцію виражають у моль/м2. Термін «адсорбція» об’єднує широке коло таких різних явищ, як адсорбція газів на твердій поверхні в силікагелю або активного вугілля ( зокрема це явище використовується у протигазах), адсорбція барвників на волокні ( фарбування тканин ) та інші. У деяких випадках адсорбція може викривляти результати досліджень, що проводяться без її урахування ( через адсорбцію речовин на стінках посуду, на поверхні осадів тощо).

Розчинену речовину або газ, що адсорбується називають адсорбтивом, речовину, що її адсорбує – адсорбентом, а адсорбовану речовину – адсорбатом.( за термінологією М.П.Пєскова адсорбат має назву « адсорбційний комплекс»). Про позитивну адсорбцію компонента говорять, якщо його концентрація в поверхневому шарі більша, ніж в об’ємній фазі, якщо ж концентрація цього ж компонента в поверхневому шарі менша мова йде про негативну адсорбцію.

Процес ,що є зворотнім до адсорбції , називається десорбцією. В однокомпонентній системі можлива авто адсорбція. Можна дати ще одне визначення: адсорбція – це згущення розчиненої або газоподібної речовини на поверхні твердого тіла або рідини.

Розрізняють фізичну ( молекулярну, Ван – дер - Ваальсову ) адсорбцію і хімічну ( хемосорбцію ). Іонний обмін є ще одним різновидом адсорбції.

Фізична адсорбція завжди оборотна і вона перебігає самодовільно. Рушійною силою фізичної адсорбції є прямування системи до зменшення надлишкової поверхневої енергії шляхом зниження поверхневого натягу σ.

Хемосорбція необоротна. Фактично мова йде про хімічну реакцію на поверхні. Отже хемосорбція – це двомірна хімічна реакція, що не виходить за межі поверхневого шару.

Завдяки явищу адсорбції можливе прискорення хімічних реакцій ( гетерогенний каталіз ). Адсорбент, згущуючи та орієнтуючи на своїй поверхні молекули одного або декількох учасників реакції, сприяє перебігу реакції, але сам до неї не вступає.

Величина адсорбції залежить від поверхні адсорбенту, природи адсорбтиву і його концентрації ( тиску у випадку газів ), температури та інші. Адсорбат прагне зайняти всю поверхню адсорбенту. Але цьому перешкоджає зворотній процес – десорбція викликана прагненням до рівномірного розподілу речовини для кожної концентрації адсорбтиву в середовищі, що оточує адсорбент, існує стан адсорбційної рівноваги.

Однією з особливостей адсорбції є селективність ( вибірність ) яка полягає в неоднаковій здатності компонентів розчину до адсорбції на поверхні. Кількісно це явище характеризується коефіцієнтом розділення – відношенням коефіцієнтів розподілу компонентів, що адсорбуються, який показує у скільки разів відношення величини адсорбції компонентів, що розділяються, більше відношення їх рівноважних концентрацій в об’ємі розчину. Але коефіцієнти розподілу і розділення не залежить від співвідношення між кількостями адсорбенту ( його поверхні ) й розчину і тому не можуть характеризувати розподіл маси речовини між цими двома фазами.

Розподіл маси речовини характеризується ступенем витягання і ступенем розділення. Ступінь витягання – це відношення кількості речовини в одній з рівноважних фаз ( в об’ємі розчину або в поверхневому шарі ) до загальної його кількості; виражається в частках, процентах. Ступінь розділення визначається відношенням ступенів витягання компонентів, що розділяються.

Найбільш істотним чинником, який впливає на селективність адсорбції є спорідненість компонентів до поверхні адсорбенту і до розчинника. Для прогнозування адсорбції речовин широко використовується правило зрівнювання полярності, запропоноване П.О.Ребіндером, згідно з яким речовина може адсорбуватися на поверхні поділу фаз, якщо внаслідок її адсорбції буде зрівнюватися полярність цих фаз. Інакше кажучи, адсорбція речовини С на межі поділу фаз утворених речовинами А і В, буде відбуватися якщо полярність речовини С лежить між значеннями полярності речовин А і В. Оскільки полярність речовини можна охарактеризувати за допомогою величини діелектричної проникності ε, то умовою для адсорбції сполуки С є: εА> εС > εВ або εВ> εС > εА.

Саме на цьому засноване практичне застосування полярних адсорбентів ( силікагель) для адсорбції поверхнево активних речовин з неполярних середовищ, а неполярних адсорбентів ( вугілля ) – для адсорбції з полярних середовищ.

Приклад : адсорбція масляної кислоти з її розчину в бензолі на силікагелі та адсорбція масляної кислоти на вугіллі з її водного розчину. Діелектрична проникність цих речовин зменшується в ряду : силікагель> вода > масляна кислота > бензол > вугілля, а адсорбція відбувається відповідно до рядів:

Вода > масляна кислота > вугілля

Силікагель > масляна кислота > бензол.

Адсорбція - процес динамічний. При фізичній адсорбції фактором, який визначає швидкість процесу, є дифузія. Чим вища температура тим більша швидкість дифузії і тим швидше досягається стан рівноваги.

план



За малюнком поясніть будову каркасу іоніту.

1.-

2.-

3.-


Підготувати повідомлення на одну із тем: «Хроматографія: суть, класифікація методів»,

«Паперова хроматографія»,

«Газова хроматографія»,

«Рідинна хроматографія»,

«Паперова та тонкошарова хроматографія», «Осадова хроматографія», «Іонообмін- на хроматографія», «Афінна хроматографія».

Цікава інформація…

…у криміналістиці хроматографічні методи застосовуються при дослідженні чорнила, фарб, деяких нафтопродуктів, багатьох синтетичних речовин, клеячи й інших речовин, а газова хроматографія особливо ефективна при дослідженні спиртогорілчаних виробів, пальне – мастильних матеріалів, органічних багатокомпонентних розчинників;

…для визначення синтетичних барвників у харчових продуктах широкого застосування набули – хроматографія у тонкому шарі, високоефективна рідинна хроматографія, паперова хроматографія;

… на стадії клінічних випробувань знаходиться розробка імуносорбенту, який застосовується для видалення з крові хворого антигену дифтерійного токсину. Має перспективи для лікування дифтерії на ранній стадії, а також для профілактики та лікування дифтерійних ускладнень. Імуносорбенти на основі гранульних макропористих сополімерів стиролу та дивінілбензолу застосовуються для екстракорпоральної детоксикації організму. Імуносорбент знижує летальність при дифтерії від 100 до 10%(за даними експериментів на тваринах). Переваги імуносорбенту: не травмує елементи крові, не порушує електролітний баланс та кислотно – основну рівновагу в організмі.

…використання катіоніту КУ-2 для попередження згортання крові базується на зв’язуванні кальцію крові йонообмінником та утворенням недисоційованої сполуки:2RNa + CaCl2 = R2Ca + 2NaCl. Кров, яка заготовлена цім методом, не змінює фізико-хімічних властивостей та наближається до крові, що циркулює у кров’яному руслі донору.

  • Завдання:

Прочитайте текст,дайте відповіді на запитання(див після тексту).

Явища іонного обміну широко розповсюджені в природі, використовуються в різних промислових процесах і наукових дослідженнях.

Глинисті мінерали, які являють собою шарові алюмосилікати, здатні до іонного обміну. Цей обмін у глинах відіграє важливу роль в утворенні так званих вторинних родовищ. Гідротермальні води, які містять іони важких металів, попадають в пласти глинистих мінералів і вимивають з них іони більш легких металів, залишаючи важкі.

Здатністю до іонного обміну визначається родючість ґрунтів.

У зонах з високою вологістю при малій кількості органічних залишків (недостатня кількість тепла) відбувається вимивання оксидів лужних і лужноземельних металів і гумінових кислот, пептизація оксидів тривалентних металів. Усе це призводить до збідніння фунтів на органічні речовини та збагачення їх кремнеземом, підвищення питомого вмісту глин у Н - формі. Такі ґрунти кислі і мають погану родючість. При помірній кількості опадів і достатній кількості тепла утворюється чорнозем, у якому значна частина органічних залишків зв’язана в гумати металів, що мають ступінь окиснення +2 (Са або Мg). Колоїдні частинки при взаємодії з алюмосилікатами утворюють високодисперсні пористі структури, які містять значну кількість цінних катіонів і різних поживних речовин, добре утримують вологу за рахунок капілярних сил.

Важливою областю застосування іонітів є зм’якшення і опріснення води. Використання грунтів для опріснення води було відоме ще в давнину. Твердість воді надають іони Са2+ і Мg2+. Тверда вода утворює накип у парових котлах, порушує миючу дію мил, часто буває непридатна для пиття і приготування їжі тощо. Зм’якшення води, у тому числі морської, здійснюється так: переводять катіоніт у Nа - форму і пропускають через нього воду. Іони Са2+ і Мg2+ замінюються на іони Nа+. Аналогічно позбуваються різних аніонів, замінюючи їх на хлорид-іон при пропусканні води через аніоніт, переведений в СІ-форму. А для опріснення води її пропускають ще й через катіоніт у Н - формі і аніоніт в ОН-формі. Після регенерації іоніти знову готові до використання.

Для зм’якшення (але не мінералізації) води може бути застосований алюмосилікат пермутит — синтетичний неорганічний іонообмінник (Nа20 • Аl2О3 • SіО2 • 2Н2О):

пермутит2- 2Nа+ + Са2+ + SО42- = пермутит2- Са2+ + 2Nа+ + SО42-

Замість пермутиту можливе використання глауконіту — більш дешевого природного мінералу.

Узагалі іонний обмін використовують там, де необхідно виділити, сконцентрувати або видалити певні іони чи замінити їх на інші. Наприклад, за допомогою іонітів розділяють рідкоземельні елементи, виділяють продукти радіоактивного розпаду тощо. При фарбуванні тканин іони Са2+ на рослинному волокні замінюються на катіони барвника.

На явищі іонного обміну засновано застосування скляного та інших мембранних електродів, іонообмінна хроматографія.

У сучасній медицині іонний обмін використовують при захворюваннях, пов’язаних з порушеннями іонного балансу в органах і тканинах (виразка шлунка, гіпертонічні набряки тощо): змістити іонний баланс організму вдається введенням високодисперсних порошків із іонообмінних смол.

Запитання :

    1. Що таке йонний обмін?__________________________________________________________

    2. Де розповсюджені явища йонного обміну? Приклади.__________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    1. Чим визначається родючість грунтів?_____________________________________________

    2. Які йони надають твердість воді?________________________________________________

    3. Як здійснюється зм’якшення води за допомогою катіонітів?_____________________________

____________________________________________________________________________

    1. Для чого використовують йонний обмін?__________________________________________

____________________________________________________________________________

    1. Застосування явища йонного обміну в медицині. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Завдання: за малюнком пояснить орієнтацію молекул ПАР на межі поділу фаз вугілля – вода(а) та силікагель – бензен(б).



_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ Практичне заняття № 3

Тема : Адсорбція оцтової кислоти на поверхні активованого вугілля.

Знати: адсорбція на межі поділу рідина-газ, рідина-рідина; уявлення про структуру біологічних мембран; поверхневі явища та їхнє значення в біології та медицині, поверхневий натяг, ПАР, ПІР; адсорбція на межі поділу тверде тіло-газ; адсорбція у розчині на поверхні твердого тіла; фізична та хімічна адсорбція; фізико-хімічні основи адсорбційної терапії(гемосорбція, імуносорбція, аплікаційна терапія), хроматографія

Вміти: аналізувати особливості будови поверхневого шару адсорбованих молекул поверхневоактивних сполук, пояснювати принципи будови біологічних мембран, аналізувати рівняння адсорбції, інтерпретувати закономірності адсорбції речовин з розчинів на твердій поверхні, пояснювати механізм адсорбції; розрізняти вибіркову та іонообмінну адсорбцію електролітів, інтерпретувати методи хроматографічного аналізу та їх роль в медико-біологічних дослідженнях, володіти технікою виконання лабораторних дослідів; пояснювати фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці.

Практичні навички:

  • будувати ізотерми поверхневого натягу та адсорбції;

  • визначати поверхневий натяг біологічних рідин на межі рідина — газ та розраховувати адсорбцію.

Питання до самопідготовки:

1.Що називається адсорбцією?десорбцією?

2.У чому полягає відмінність між фізичною і хімічною адсорбцією?

3.Що таке ізотерма адсорбції?

4.Сформулюйте основні положення теорії Ленгмюра.

5. Сформулюйте правило Дюкло - Траубе.

6.Поверхневи явища, поверхневий натяг. ПАР,ПІР

7.Дати визначення:адсорбент, адсорбтив, адсорбат.

8.Рівняння Гіббса.

9.Принцип будови біологічних мембран.

10.Молекулярна адсорбція, йонна адсорбція. Механізм.

11.Пояснити терміни: гемосорбція, ентеросорбція, лімфосорбція, плазмосорбція.

12.Правило Панета - Фаянса.

13.Обмінна адсорбція. Застосування.

14.Хроматографія. Суть методу.

15.Класифікація методів хроматографії.

Алгоритм розв’язання типових задач

Сполука А пройшла відстань 8,6 см від лінії старту на хроматографічний пластинці. Розчинник за цій час пройшов 17,8 см. Розрахувати Rf сполуки А.

Розв’язок.

Rf = = = 0,48


Дослід 1

Тема: Адсорбційні властивості вугілля.

Мета:


Виконати експериментальну роботу:

  • Приготувати 0,02% розчини метиленового синього, метилвіолету, фуксину.

  • В пробірки з кришечками налити по 10 мл приготовлених розчинів та додати по 0,2 г сорбенту ( активованого вугілля ), збовтувати 2-3 хвилини та профільтрувати.

  • Звернути увагу на інтенсивність забарвлення фільтратів. Спостереження пояснити.

  • Активоване вугілля на фільтрі промити водою. Що спостерігаєте?

  • Активоване вугілля на фільтрі промити 1-2 мл ацетону.

  • Звернути увагу на забарвлення фільтрату. Явища обґрунтувати, зробити висновки

Висновок:


Дослід 2

Тема: Вплив температури на адсорбцію .

Мета:


Виконати експериментальну роботу:

  • Налити в пробірку 1 мл розчину крохмалю, додати 1 краплю розчину йоду. Вміст пробірки перемішати.

  • Нагріти до знебарвлення розчину. Чому розчин знебарвлюється?

  • Охолодити розчин. Що спостерігається? Як впливає температура на адсорбцію

Висновок:



А

С

1/А///

1/С


Висновок:



  • Завдання: розв’язати задачи

задача

Методом тонкошарової хроматографії проведено розділення суміші двох органічних речовин. Використана система розчинників: метилетилкетон - оцтова кислота-метанол. Отримано слідуючи результати: відстань до центру першої плями Lb1 = 3,9 см, а відстань до центру другої плями Lb2 =6,1см, розчинник пройшов відстань Lр = 15,6см. Ідентифікуйте речовини.


задача

Методом тонкошарової хроматографії проведено розділення суміші двох органічних речовин . Використана система розчинників С2. Отримано слідуючи результати: відстань до центру першої плями Lb1 = 4,5 см, а відстань до центру другої плями Lb2 = 7,5см, розчинник пройшов відстань Lр = 12,5см. Ідентифікуйте речовини.



речовина

Система розчинників

С1

С2

ксилоза

0,39

0,54

глюкоза

0,42

0,46

маноза

0,32

0,60

фруктоза

0,31

0,50

сахароза

0,29

0,36

лактоза

0,25

0,23

С1- метилетилкетон - оцтова кислота-метанол(1:1:3)

С2-бутанол-етиладедат-пропанол-2-оцтова кислота-вода (35:100:60:35:30)

задача

Для якої з амінокислот( цистеїн чи тирозин) швидкість пересування на папері в суміші вода-фенол буде більшою, якщо відомо, що Rf для цих кислот дорівнює, відповідно, 0,19 та 0,52? Відповідь мотивувати.


задача

Яка з амінокислот-лейцин чи аланін-мають більшу гідрофільність, якщо методом паперової хроматографії встановлено, що Rf для цих кислот при використанні фенолу як рухомої фази, води, як нерухомої фази, а паперу як інертного носія дорівнює, відповідно, 0,79 і 0,55? Відповідь мотивувати.


  • ^ Завдання: за графологічною схемою «Хроматографія» складіть міні-розповідь.





Тестові завдання.

  1. До гідрофобних речовин відноситься:

  2. А. силікагель;

  3. В. алюмогель;

  4. С. цеоліти;

  5. Д. активоване вугілля.

  6. 2.До гідрофільних поверхонь відноситься:

  7. А. силікагель;

  8. В. активоване вугілля;

  9. С. тальк;

  10. Д. графіт.

  11. 3. До гідрофобних речовин відноситься:

  12. А. силікагель;

  13. В. алюмогель;

  14. С. графіт;

  15. Д. цеоліти.

  16. 4. Гідрофільні полярні адсорбенти краще адсорбують з :

  17. А. полярних адсорбентів;

  18. В. неполярних адсорбентів;

  19. С. полярно-неполярних адсорбентів.

  20. 5. Виберіть вірне твердження:

  21. А. на поверхні адсорбенту утворюється моношар, адсорбовані молекули мають однакову енергію;

  22. В. адсорбційний процес необоротній;

  23. С. на поверхні адсорбенту утворюється моношар, адсорбовані молекули мають різну енергію;

  24. Д. при адсорбції кожний активний центр утримує декілька адсорбованих молекул.

  25. 6. Вибрати вірне твердження:

  26. А. чим більша розчинність речовини у даному розчиннику, тим краще вона адсорбується з розчину ;

  27. В. полярні адсорбтиви краще адсорбуються на полярних адсорбентах з неполярних розчинників;

  28. С. неполярні адсорбтиви краще адсорбуються на полярних адсорбентах з полярних розчинників;

  29. Д. полярні адсорбтиви краще адсорбуються на неполярних адсорбентах з неполярних розчинників;

  30. 7.Катіоніти здатні до обміну:

  31. А. аніонами;

  32. В. катіонами;

  33. С. як катіонами , так і аніонами;

  34. Д. молекулами.

  35. 8. Аніоніти здатні до обміну:

  36. А. аніонами;

  37. В. катіонами;

  38. С. як катіонами , так і аніонами;

  39. Д. молекулами.

  40. 9. Речовини, які зменшують поверхневий натяг чистих розчинників і концентруються на поверхні поділу фаз називають :

  41. А. поверхнево-інактивними ;

  42. В. поверхнево-активними ;

  43. С. амфотерними ;

  44. Д. гідрофобними.

  45. 10. Речовини, які збільшують поверхневий натяг рідин :

  46. А. поверхнево-інактивними ;

  47. В. поверхнево-активними ;

  48. С. амфотерними ;

  49. Д. гідрофобними.

  50. 11. До поверхнево-активних речовин належать:

  51. А. синтетичні миючі засоби, мила;

  52. В. неорганічні солі;

  53. С. неорганічні основи;

  54. Д. неорганічні кислоти.

  55. 12. Речовина, на поверхні якої відбувається адсорбція є:

  56. А. адсорбат;

  57. В. адсорбент;

  58. С. адсорбтив.

  59. 13.Речовина, яка адсорбується є :

  60. А. адсорбат;

  61. В. адсорбент;

  62. С. адсорбтив.

  63. 14. У медичній практиці найбільш поширені адсорбенти :

  64. А. активоване вугілля, силікагель;

  65. В. силікагель, глини;

  66. С. активоване вугілля, цеоліти;

  67. Д. алюмогель.

  68. 15.Основним адсорбентом у гемосорбції є:

  69. А. активоване вугілля;

  70. В. силікагель;

  71. С. цеоліти;

  72. Д. алюмогель.

  73. 16.У вигляді карболену застосовують:

  74. А. активоване вугілля;

  75. В. силікагель;

  76. С. цеоліти;

  77. Д. алюмогель.

  78. 17.Виберить формулювання правила Дюкло-Траубе:

  79. А. процес адсорбції відбувається у бік вирівнювання полярностей фаз;

  80. В. поверхнева активність жирних кислот та інших дифільних сполук у водних розчинах однакової концентрації зі збільшенням довжини вуглеводневого ланцюга на одну групу –СН2- збільшується у 3 – 3,5 рази;

  81. С. на твердій кристалічній поверхні переважно адсорбуються йони, що містяться в складі кристалічної решітки або ізоморфні їм;

  82. 18. Виберіть формулювання правила вирівнювання полярності:

  83. А. процес адсорбції відбувається у бік вирівнювання полярностей фаз;

  84. В. поверхнева активність жирних кислот та інших дифільних сполук у водних розчинах однакової концентрації зі збільшенням довжини вуглеводневого ланцюга на одну групу –СН2- збільшується у 3 – 3,5 рази;

  85. С. на твердій кристалічній поверхні переважно адсорбуються йони, що містяться в складі кристалічної решітки або ізоморфні їм;

  86. 19. Виберіть формулювання правила Панета-Фаянса:

  87. А. процес адсорбції відбувається у бік вирівнювання полярностей фаз;

  88. В. поверхнева активність жирних кислот та інших дифільних сполук у водних розчинах однакової концентрації зі збільшенням довжини вуглеводневого ланцюга на одну групу –СН2- збільшується у 3 – 3,5 рази;

  89. С. на твердій кристалічній поверхні переважно адсорбуються йони, що містяться в складі кристалічної решітки або ізоморфні їм;

  90. 20.За механізмом розділення розрізняють хроматографію:

  91. А. паперову;

  92. В. газову;

  93. С. молекулярну;

  94. Д. колонкову.

  95. 21.За формою проведення розрізняють хроматографію:

  96. А. паперову;

  97. В. газову;

  98. С. молекулярну;

  99. Д. рідинну.

  100. 22.За механізмом розділення розрізняють хроматографію:

  101. А. паперову;

  102. В. газову;

  103. С. осадову;

  104. Д. колонкову.

  105. 23.За формою проведення розрізняють хроматографію:

  106. А. колонкову;

  107. В. газову;

  108. С. молекулярну;

  109. Д. рідинну.

  110. 24. Правило Дюкло - Траубе стверджує, що при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на одну групу –СН2- поверхнева активність:

  111. А. збільшується у 3-3,5 рази;

  112. В. зменшується у 3-4 рази;

  113. С. не змінюється;

  114. Д. збільшується у 10 разів.

  115. 25.Яка з кислот відзначається найбільшою поверхневою активністю:

  116. А. С5Н11СООН;

  117. В. С4Н9СООН;

  118. С. С3Н7СООН;

  119. Д. С2Н5СООН;

  120. 26.Формулювання: «При збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на одну групу –СН2- поверхнева активність збільшується у 3-3,5 рази» є правилом:

  121. А. Вант - Гоффа;

  122. В. Панета - Фаянса;

  123. С. Дюкло - Траубе;

  124. Д. вирівнювання полярностей Редінбера.

  125. 27.Активоване вугілля краще адсорбує:

  126. А. полярні речовини з органічних розчинників;

  127. В. полярні речовини з водних розчинів;

  128. С. неполярні речовини з органічних розчинників;

  129. Д. неполярні речовини з водних розчинів.

  130. 28.Силікагель краще адсорбує:

  131. А. полярні речовини з органічних розчинників;

  132. В. полярні речовини з водних розчинів;

  133. С. неполярні речовини з органічних розчинників;

  134. Д. неполярні речовини з водних розчинів.

  135. 29.Адсорбція неполярної речовини буде максимальною, якщо вона відбувається:

  136. А. на силікагелі з органічного розчинника;

  137. В. на активованому вугіллі з водного розчину;

  138. С. на силікагелі з водного розчину;

  139. Д. на активованому вугіллі з органічного розчинника.

  140. 30.Адсорбція полярної речовини буде максимальною, якщо вона відбувається:

  141. А. на силікагелі з органічного розчинника;

  142. В. на активованому вугіллі з водного розчину;

  143. С. на силікагелі з водного розчину;

  144. Д. на активованому вугіллі з органічного розчинника.

  145. 31.Процес фізичної адсорбції завжди є:

  146. А. незворотним;

  147. В. хімічною реакцією;

  148. С. несамодовільним;

  149. Д. динамічною фізичною взаємодією з адсорбентом.

  150. 32.Процес, при якому відбувається хімічна взаємодія між адсорбатом і адсорбентом, називається:

  151. А. сольватацією;

  152. В. десорбцією;

  153. С. фізичною адсорбцією;

  154. Д. хемосорбцією.

  155. 33.Відомо, що прийом лікарських препаратів, наприклад екстракту красавки, одночасно з активованим вугіллям знижує їх терапевтичну дію. Яке з явищ викликає такий ефект:

  156. А. десорбція;

  157. В. сольватація;

  158. С. адсорбція;

  159. Д. коагуляція.

  160. 34.Швидкість адсорбції дорівнює швидкості десорбції при:

  161. А. фізичній адсорбції;

  162. В. хемосорбції;

  163. С. адсорбційній рівновазі;

  164. Д. зниженні температури.

  165. 35.Дія деяких лікарських препаратів на організм обов’язково включає стадію адсорбції. Від яких чинників не залежить адсорбція з розчинів на твердій поверхні:

  166. А. природа адсорбтиву;

  167. В. температура;

  168. С. тиск;

  169. Д. природа адсорбенту.

  170. 36.Адсорбційна рівновага характеризується:

  171. А. перевагою швидкості адсорбції над швидкістю десорбції;

  172. В. відсутністю десорбції;

  173. С. наявністю як фізичної адсорбції, так і хемосорбції;

  174. Д. рівністю швидкостей адсорбції та десорбції.

  175. 37.Ізотерма адсорбції – це залежність:

  176. А. адсорбції від температури;

  177. В. адсорбції від рівноважної молярної концентрації при сталій температурі;

  178. С. адсорбції від рівноважної молярної концентрації;

  179. Д. адсорбції від молярної концентрації;

  180. Е. адсорбції від молярної концентрації при сталій температурі;

  181. 38.Ізотерма адсорбції - це визначена при сталій температурі графічна залежність:

  182. А. адсорбції від вихідної концентрації речовини в розчині;

  183. В. поверхневого натягу від рівноважної молярної концентрації речовини;

  184. С. адсорбції молярної концентрації;

  185. Д. . адсорбції від поверхневого натягу.

  186. 39.Як називають один з методів адсорбційної терапії заснований на очистці крові хворого від токсичних речовин шляхом її пропускання через колонку з адсорбентом, підключену до системи кровообігу:

  187. А. гемосорбція;

  188. В. лімфосорбція;

  189. С. аплікаційна терапія;

  190. Д. плазмо сорбція.

  191. 40.Метод сорбційної детоксикації організму, в якому адсорбція токсичних речовин відбувається при проходженні сорбенту через відділи травлення, називається:

  192. А. гемосорбція;

  193. В. аплікаційна терапія;

  194. С. ентеросорбція.

  195. Д. лімфосорбція;

  196. 41.В яких одиницях виражається Rf в методі розподільчатої хроматографії:

  197. А. см;

  198. В. см 2;

  199. С. см -1;

  200. Д. безрозмірна величина.

  201. 42.Які з наведених йонів вибірно адсорбуватимуться з водного розчину на кристалі PbSO4:

  202. А. Na+;

  203. В. SO4 2- ;

  204. С. NО 3 - ;

  205. Д. К+.

  206. 43.Який з йонів вибірно адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі арґентум(І) броміду:

  207. А. Na+;

  208. В. К+;

  209. С. Аg+;

  210. Д. NО 3 -.

  211. 44.Який з йонів вибірно адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі арґентум(І) хлориду:

  212. А. Na+;

  213. В. К+;

  214. С. Cl- ;

  215. Д. NО 3 -.

  216. 45.Який з йонів вибірно адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі барій сульфату:

  217. А. Na+;

  218. В. Ва+2;

  219. С. Аg+;

  220. Д. NО 3 -.






Похожие:

Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconСамостійна робота №6
Електрокінетичний потенціал. Електроосмос, електрофорез. Застосування електрокінетичних явищ у медицині. Аерозолі, суспензії, емульсії....
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconМетод броматометр ії
Хімічні реакції, що лежать в основі броматометрії. Застосування калій бромату як бромуючого реагента. Приклади титриметричних визначень...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Основи здоров’я” передбачає формування мотивації щодо здорового способу життя учнівської молоді
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconМетодичні рекомендації щодо підготовки домашнього завдання до ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання Захист проекту
Під час захисту проекту учасники представлятимуть домашні роботи, презентуватимуть їх (5-7 хв.) та відповідатимуть на запитання членів...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconАркадіївецька зош І-ІІ ступенів школа зв’язків з громадськістю
У школі на практиці реалізовано завдання держави: розроблено власну концепцію, оновлено зміст та форми організації навчально-виховного...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconПрограма з біології
Вступ. Програма призначена для навчання біології на академічному рівні у класах універсального, спортивного, математичного, фізичного,...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconКатіони І – у аналітичних груп
Систематичний та дробний аналіз. Хімічні реактиви. Перша аналітична група катіонів. Друга аналітична група катіонів. Третя аналітична...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5 9 класи
Вивчення предмета «Основи здоров’я» у 2012 2013 навчальному році здійснюватиметься за навчальною програмою: Програма для загальноосвітніх...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5 9 класи
Вивчення предмета «Основи здоров’я» у 2012 2013 навчальному році здійснюватиметься за навчальною програмою: Програма для загальноосвітніх...
Завдання: пояснити фізико-хімічні основи щодо застосування адсорбції в медичній практиці iconПро застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників
...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib5.podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы